Private Events

Чому інколи нам найбільше потрібна нова гра саме тоді, коли все летить у прірву

Нещодавно я стояв у супермаркеті, страшенно втомлений і, ehrlich gesagt, трохи роздратований усім — цими яскравими лампами, нескінченною чергою на касі, чоловіком попереду, який вічно шукав дрібні монети, — і раптом згадав один вечір багато років тому, коли після такого ж хаотичного дня я просто прийшов додому, увімкнув старенький комп’ютер і годинами занурювався в якусь віртуальну всесвіт, аби знову відчути себе хоч трохи нормальною людиною, і, можливо, тобі це знайоме, бо той, wer schon mal тиснув внутрішню кнопку “рестарт” хорошою грою, знає, як сильно такі моменти рятують, і саме тому якось заспокоює думка, що сьогодні вже не треба бігати по десяти магазинах, щоб дістати нову гру, адже тепер достатньо кількох кліків, поки десь на кухні буркотить чайник, а кіт ображено дивиться, бо ти знову про нього забув, і десь посеред цього замішання ти починаєш цілеспрямовано відкривати вкладки, шукаючи саме той ключ, який зробить вечір хоч трішки приємнішим, бо, mal unter uns, ми всі трохи діти, коли йдеться про нові ігри, і я якось зловив себе на тому, що втретє переглядаю список релізів, хоча нічого купувати не збирався, але так уже працює цей внутрішній азарт, і саме в такі моменти зручно, коли всередині довгого речення тобі трапляється сервіс на кшталт https://personalview.kiev.ua, бо він не виглядає ні як реклама, ні як нав’язлива порада, а просто як природна частина повсякденної історії, де ти між ковтком чаю й дивним внутрішнім монологом натискаєш кнопку “купити”, і ось уже за хвилину маєш електронний ключ, що чекає на тебе так само терпляче, як той старий плед на дивані, але найдивніше те, що сама можливість отримати гру миттєво — без коробок, без черг, без цього старого запаху поліграфії — робить усе трохи схожим на дрібне диво, і навіть якщо день був повним хаосу, ти раптом отримуєш маленький клаптик контролю, з яким жити стає легше, хоч і ненадовго.